1. Словник української мови в 11 томах

догадливо

ДОГА́ДЛИВО. Присл. до дога́дливий.

Коні догадливо стригли вухами, вони чули близький бій (Кач., І, 1958, 386).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догадливо — дога́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. догадливо — Присл. до догадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови