догадливість

ДОГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. дога́дливий.

В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догадливість — дога́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. догадливість — -вості, ж. Властивість за знач. догадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови