догвинчувати
ДОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Закінчувати гвинтити що-небудь; гвинтити до певної межі.
Догвинчувати гайку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догвинчувати — догви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- догвинчувати — -ую, -уєш, недок., догвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Закінчувати гвинтити що-небудь; гвинтити до певної межі. Догвинчувати гайку. Великий тлумачний словник сучасної мови