1. Великий тлумачний словник сучасної мови

догвинчувати

догви́нчувати

-ую, -уєш, недок., догвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех.

Закінчувати гвинтити що-небудь; гвинтити до певної межі. Догвинчувати гайку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догвинчувати — догви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. догвинчувати — ДОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Закінчувати гвинтити що-небудь; гвинтити до певної межі. Догвинчувати гайку. Словник української мови в 11 томах