догмат
ДО́ГМАТ, а, ч.
1. Положення релігійного віровчення, що визнається за незаперечну, вічну, незмінну, «богом дану» істину.
Його [Теокріта] ув’язнено за те, що він.. проповідував думки грецьких філософів, одвертав од догматів віри християнської (Л. Укр., III, 1952, 728);
Своїм видатним вченням про вищу нервову діяльність він [І. П. Павлов] завдав нищівного удару по релігії, по її догматах і вигадках (Наука.., 1, 1958, 37).
2. рідко. Те саме, що до́гма 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догмат — до́гмат іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- догмат — див. догматик Словник церковно-обрядової термінології
- догмат — -а, ч. 1》 Положення релігійного віровчення, що визнається за незаперечну, вічну, незмінну, Богом дану істину. 2》 рідко. Те саме, що догма 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- догмат — догмат (догматик) церковний піснеспів Словник застарілих та маловживаних слів
- догмат — В католицизмі релігійна істина, що міститься в Одкровенні Божому, сформульована на соборі чи урочисто проголошена (ex cathedra) папою, що передається Настановчим Управлінням Церкви; д., хоч і встановлений раз і назавжди, зазнає щораз глибшої інтерпретації. Універсальний словник-енциклопедія
- догмат — Догмат, -ту м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч. Словник української мови Грінченка