додавати
ДОДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ДОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех.
1. Давати, класти, сипати, лити і т. ін. у додаток до чого-небудь; добавляти.
Взимку до складу раціону підсвинків, крім картоплі і грубих кормів, додають 2-4 кілограми доброго силосу з кормового люпину (Наука.., 1, 1957, 12);
Замішуючи тісто, вона додала в нього доброї сметани, розбила півдесятка яєць (Минко, Моя Минківка, 1962, 75);
Старенька, узявши блискучу мідницю, Що умивали в ній ноги, холодної досить вливає В неї води і гарячої ще додає (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 331).
◊ Додава́ти (дода́ти) куті́ ме́ду див. мед.
2. Збільшувати, посилювати, робити відчутним що-небудь.
Пісня до роботи додає охоти (Л. Укр., III, 1952, 494);
Будучи звідкись певною, що саме ніжна шкіра обличчя найбільше додає дівчині вроди, Ганна ради цього всю дорогу задихалась під хусткою (Гончар, Таврія.., 1957, 20);
Темрява додала бідній Василині сміливості (Н.-Лев., II, 1956, 89);
Здобутий успіх — веселив, додав натхнення, сили (Дор., Три богатирі, 1959, 55).
3. Говорити або писати на додаток до вже сказаного чи написаного; доповнювати.
Я додаю од себе, що сьогодні серед зими пахне весною (Коцюб., II, 1955, 409);
— Чи бачили таке! — сказав батько і, помовчавши, додав: —Готовий хлібороб, одним словом (Головко, II, 1957, 211).
4. мат. Виконувати додавання (у 2 знач.).
Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10);
Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Перв., Райдуга.., 1960, 25).
Значення в інших словниках
- додавати — (додатково класти) долучати, добавляти, (робити повнішим) привносити. Словник синонімів Полюги
- додавати — додава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- додавати — Добавляти, докладати, доточувати, досипати, доливати; (до сказаного) доповнювати, жм. докидати; (свій голос) долучати, приєднувати; (сили) збільшувати що; (числа) складати, доплюсовувати, при-; док. ДОДАТИ, приточити. Словник синонімів Караванського
- додавати — [додаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
- додавати — -даю, -даєш, недок., додати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Давати, класти, сипати, лити і т. ін. на додаток до чого-небудь; добавляти. 2》 Збільшувати, посилювати, робити відчутним що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- додавати — додава́ти: ◊ додава́ти оли́ви до вогню́ → вогонь Лексикон львівський: поважно і на жарт
- додавати — додава́ти / дода́ти ду́ху кому. Підтримувати настрій кому-небудь, надавати бадьорості. Радість в келихах шумує, Плин іскристий виграє, Канібалів лють гамує, Кволим духу додає (Переклад М. Лукаша). додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому. Фразеологічний словник української мови
- додавати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- додавати — Додава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)