1. Словник української мови в 11 томах

доживання

ДОЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дожива́ти.

За собою життя веселе, розкішне, без праці, без клопоту; перед собою — вбоге доживання віку, може, тяжка праця на старість (Мирний, II, 1954, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доживання — дожива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. доживання — -я, с. Дія за знач. доживати. Великий тлумачний словник сучасної мови