доживати
ДОЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док.
1. неперех., до чого. Досягати певного віку.
— Ось мама наша — до старості дожила, а все така ж (Головко, II, 1957, 587);
// Жити до якого-небудь строку.
Дитина дожила тільки до вечора (Н.-Лев., III, 1956, 108);
// до чого, рідко чого. Долікуватися чого-небудь, зазнавати в житті чогось.
І дав дожить Господь їй радості на світі (Шевч., II, 1953, 11);
Проте й вона дожила до свого щастя, діждалася своєї доби (Мирний, І, 1954, 61);
Далеко ся весна ясна за мною, й чимало довелось дожить невдач (У. Кравч., Вибр., 1958, 102);
Радісно стає дідові на серці. І він дожив, хоч на старість, до нових, світлих часів (Донч., І, 1956, 83).
2. перех. і неперех. Закінчувати своє життя.
І не знаю, Чи я живу, чи доживаю. Чи так по світу волочусь (Шевч., І, 1951, 349);
Заспішив я в дивнім неспокої В рідний край, де мати в самоті Дні свої старечі доживала (Криж., Калин, міст, 1940, 7);
Дожив віку свого старий Задорожко (Вовчок, І, 1955, 49);
[Кряж:] Всіх дочок докупи зберу й доживу віку (Зар., Антеї, 1962, 209);
*Образно. За вікном доживав останні дні багата снігами зима (Кучер, Трудна любов, 1960, 385).
Значення в інших словниках
- доживати — дожива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доживати — [дожиеватие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- доживати — -аю, -аєш, недок., дожити, -иву, -ивеш, док. 1》 неперех., до чого.Досягати певного віку. || Жити до якого-небудь строку. || до чого, рідко чого. Дочікуватися чого-небудь, зазнавати в житті чогось. 2》 перех. і неперех. Закінчувати своє життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доживати — див. жити Словник синонімів Вусика
- доживати — дожива́ти / дожи́ти (свого́) ві́ку. Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш (Андрію) віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить .. Фразеологічний словник української мови
- доживати — ДІЙТИ́ до чого (до певного стану, якихось обставин, перев. несприятливих), ДІЖДА́ТИ чого, ДІЖДА́ТИСЯ чого, ДОЧЕКА́ТИСЯ (ДОЧЕКА́ТИ рідше) чого, ДОЖИ́ТИ, ДОЖИ́ТИСЯ розм., ДОКОТИ́ТИСЯ розм., ДОСТУ́КАТИСЯ розм., ДОГРА́ТИСЯ розм., ДОПЛИГА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- доживати — Дожива́ти, -жива́ю, -жива́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доживати — Дожива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. дожити, -живу, -веш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168. Словник української мови Грінченка