дожирати
ДОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок,, ДОЖЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док., перех., вульг. Закінчувати жерти; жерти до кінця.
Дві вовчиці.. спливали кров’ю і відповзали в замети,.. а решта вовків гарчали та огризалися, дожираючи мертвого коня, і роздирали ще живу кобилу (Тулуб, В степу.., 1964, 11);
Дожирати здобич.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me