1. Словник української мови в 11 томах

дозволенний

ДОЗВОЛЕ́ННИЙ, а, е. Який можна дозволити, допустити; допустимий.

Дозволенна річ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозволенний — дозволе́нний прикметник допустимий; можливий Орфографічний словник української мови
  2. дозволенний — (вчинок) припустимий, припущенний, допустимий, можливий, узаконений, законний, леґальний; Р. дозволений, не заборонений, санкціонований. Словник синонімів Караванського
  3. дозволенний — -а, -е. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дозволенний — МОЖЛИ́ВИЙ (який можна здійснити; який може відбутися, статися), ЕВЕНТУА́ЛЬНИЙ книжн.; МИ́СЛИ́МИЙ (який може бути, відбуватися); ПОТЕНЦІ́ЙНИЙ (який при першій-ліпшій нагоді може стати ким-небудь); ДОПУСТИ́МИЙ, ПРИПУСТИ́МИЙ... Словник синонімів української мови