1. Словник української мови в 11 томах

дозвільно

ДОЗВІ́ЛЬНО, присл. Вільно, без будь-яких обмежень; привільно.

Як дозвільно було йому і всім у цьому полі! (Скл., Святослав, 1959, 175);

Людському роду і дикому звірю [звіру] дає [земля] існування, Пашу тварині усій постачає, щоб сита і буйна В світі дозвільно жила (Зеров, Вибр., 1966, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозвільно — дозві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дозвільно — присл. Вільно, без будь-яких обмежень; привільно. Великий тлумачний словник сучасної мови