доземно
ДОЗЕ́МНО. Присл. до дозе́мний.
Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (Рильський, І, 1956, 279);
— Попросимо до гурту й маму, — і Козак підійшов до Явдохи й доземно вклонився їй, б’ючи чолом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me