1. Словник української мови в 11 томах

дозимувати

ДОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., неперех. Прожити, перебути зиму.

Перебира [робітниця] в думках, чого б до хати потрібно зараз, щоб дозимувати (У. Кравч., Вибр., 1958, 73);

// перех. Догодувати до кінця зими.

Нічим дозимувати корову.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозимувати — дозимува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дозимувати — -ую, -уєш, док., неперех. Прожити, перебути зиму. || перех. Догодувати до кінця зими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дозимувати — ДОЗИМУВА́ТИ див. дозимо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. дозимувати — Дозимува́ти, -му́ю, -му́єш, -му́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)