дозирати
ДОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЗРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал.
1. перех. Доглядати.
Дід ріс із вдоволення, що невістка його так щиро дозирає (Черемш., Тв., 1960, 235);
— Ні, так бити не можна! Хто каліку буде дозирати? — озвалася з запічка стара (Чендей, Вітер.., 1958, 41);
— Я сам мушу всього дозріти, всього допильнувати (Март., Тв., 1954, 248).
2. неперех. Наглядати.
— У старої тітки Оксани украв [Хапко] чобіт та закинув у ставок — нехай стара сидить у неділю дома та не шкандибає дозирать, де я Мотрю перестріну… (Вовчок, VI, 1956, 276);
— А ти, Савчихо, доглядай дітей і худоби, вари, печи, пери, ..всюди сама ходи та дозирай, бо Савка — пан, йому не хочеться (Мак., Вибр., 1954, 103).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дозирати — дозира́ти дієслово недоконаного виду доглядати; наглядати діал. Орфографічний словник української мови
- дозирати — Доглядати; наглядати. Словник синонімів Караванського
- дозирати — -аю, -аєш, недок., дозріти, -рю, -риш, док., діал. 1》 перех. Доглядати. 2》 неперех. Наглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дозирати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- дозирати — Дозира́ти, -зира́ю, -зира́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)