доказаний

ДОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доказа́ти 1, 2.

Коли б тепер Гнат у тихому лісі зустрів Оксану, відкинув би геть усе, що між ними було, і поговорив би про найважливіше, що так і залишилося між ними не доказаним (Чорн., Потік.., 1956, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доказаний — дока́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доказати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови