1. Словник української мови в 11 томах

докинути

ДОКИ́НУТИ див. докида́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докинути — доки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докинути — див. докидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докинути — докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар... Фразеологічний словник української мови
  4. докинути — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док. Словник синонімів української мови
  5. докинути — Докидати, -даю, -єш гл. Добросать. --------------- Докидати, -даю, -єш сов. в. докинути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228. Словник української мови Грінченка