1. Словник української мови в 11 томах

докладний

ДОКЛА́ДНИЙ, а, е. Дуже повний, грунтовний, з усіма деталями; вичерпний.

А для мене та хвилина, коли б я побачила свою докладну біографію в друку, була б найприкрішою хвилиною мого життя (Л. Укр., V, 1956, 92);

— Треба буде дорогою скласти промову.. докладну, високу на думки, квітчасту на фрази (Н.-Лев., IV, 1956, 47);

— Я мав докладну розмову з.. інженером Синявіним, — почав Лодиженко (Ле, Міжгір’я, 1953, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докладний — докла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. докладний — (опис) ґрунтовний, детальний, вичерпний, повний, деталізований, з усіма подробицями <�дрібницями>; (- рецензію) розгорнутий; п! ТОЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. докладний — [докладнией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. докладний — -а, -е. Дуже повний, ґрунтовний, з усіма деталями; вичерпний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. докладний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  6. докладний — Докла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. докладний — Докладний, -а, -е Обстоятельный, подробный, точный. Словник української мови Грінченка