докладно

ДОКЛА́ДНО. Присл. до докла́дний.

Стара бабуся їм [дітям] докладно за все розказала й намовила їх полізти через тин та нарвать груш (Н.-Лев., II, 1956, 377);

— Про все, прошу, про все докладно обов’язково напиши (Гонч., Вибр., 1959, 63);

Старається [професор Чорнай], щоби всі слухачі й слухачки розуміли його докладно (Коб., III, 1956, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докладно — докла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. докладно — Докла́дно. Сповна, у повній кількості. Господарі не повинні завдавати слугам більшу роботу, як вони на себе приняли; вони повинні обходити ся зі слугами лагідно і людяно і виплачувати їм докладно їх заслуженину (См.-Стоцький, Громада, 15) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. докладно — Присл. до докладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. докладно — докла́дно 1. ретельно, старанно (ст): Прасує докладно, любовно прасує штивні, накрохмалені комірці сорочок пана Колодрубця (Тарнавський З.) 2. виразно, чітко (ст): Наказав мені сісти за стіл і робити те, що він робить. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. докладно — Докла́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. докладно — Докладно нар. Обстоятельно, подробно, точно. ум. докладненько. Він на все докладненько з ласкою одвітував. Г. Барв. 151. Словник української мови Грінченка