докорінно

ДОКОРІ́ННО. Присл. до докорі́нний.

За цей час докорінно змінилася військова ситуація (Ле, Наливайко, 1957, 377);

За роки Радянської влади докорінно поліпшено справу охорони здоров’я населення (Наука.., 9, 1959, 3).