докторантура

ДОКТОРАНТУ́РА, и, ж. Система підготовки наукових працівників вищої кваліфікації — докторів наук; час перебування докторантом.

Після революції захистив [Драга] дисертацію, закінчив докторантуру і став професором (Кучер, Чорноморці, 1956, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докторантура — докторанту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. докторантура — -и, ж. Система підготовки наукових працівників вищої кваліфікації – докторів наук; час перебування докторантом. Великий тлумачний словник сучасної мови