1. Словник української мови в 11 томах

докторський

ДО́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до до́ктор.

В кожному листі нагадує [Сергій Костянтинович] мені, щоб слухала.. докторських рад (Л. Укр., V, 1956, 293);

Він.. мав, однак, усі прикмети, котрі звичайно роблять навіть велику славу лікареві, а це: мав докторський диплом, був гарний і нежонатий (Кобр., Вибр., 1954, 93);

// Стос. до доктора (у 2 знач.).

З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць, як: «Іван Вишенський і його твори», докторська дисертація «Варлаам і Йосафат» (Коцюб., III, 1956, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докторський — до́кторський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. докторський — [докторс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. докторський — -а, -е. Прикм. до доктор. || Стос. до доктора (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. докторський — До́кторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)