доладний
ДОЛА́ДНИЙ, а, е.
1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність).
Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Гл., Вибр., 1957, 302);
— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Н.-Лев., II, 1956, 264);
— Додому час, — промовив Роман і теж поглянув на невеличку, доладну постать Христини (Стельмах, Хліб.., 1959, 70);
// Який приємно, красиво звучить (про музику, співи, голос).
Зі шляху обізвалася неголосна, доладна пісня, дзвякнуло стремено (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 25).
2. Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам.
Давно я нічого не читав такого доладного і з таким смаком (Мирний, V, 1955, 378);
— Інженер з нього доладний, нічого не скажеш! — говорив сам з собою Синявій (Ле, Міжгір’я, 1953, 266).
Значення в інших словниках
- доладний — дола́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- доладний — (- фігуру) зграбний, привабливий; (спів) приємний; (опис) ясний, зрозумілий; (майстер) тямущий, досвідчений; (хто) пристойний, порядний, путній, путящий. Словник синонімів Караванського
- доладний — -а, -е. 1》 Який має пропорційні та красиві форми (про гарну зовнішність). || Який приємно, гарно звучить (про музику, співи, голос). 2》 Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доладний — див. умілий Словник синонімів Вусика
- доладний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- доладний — Дола́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)