доладний
дола́дний
-а, -е.
1》 Який має пропорційні та красиві форми (про гарну зовнішність).
|| Який приємно, гарно звучить (про музику, співи, голос).
2》 Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доладний — дола́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- доладний — (- фігуру) зграбний, привабливий; (спів) приємний; (опис) ясний, зрозумілий; (майстер) тямущий, досвідчений; (хто) пристойний, порядний, путній, путящий. Словник синонімів Караванського
- доладний — див. умілий Словник синонімів Вусика
- доладний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- доладний — Дола́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доладний — ДОЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність). Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Гл., Вибр., 1957, 302); — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах