долото
ДОЛОТО́, а́, с.
1. Інструмент для видовбування отворів, заглиблень і т. ін.
Десь в льохах познаходили здорові кам’яні плити, де були видовбані долотом слова про давні дії царства (Н.-Лев., IV, 1956, 32);
Почали [розбійники] долотами пробивати задню стіну в царській палаті (Калин, Закарп. казки, 1955,27);
*У порівн. — В мене дзьоб, як долото (Біл., Пташ. голоси, 1956. 9).
2. Різальна частина культиватора для прополювання і розпушування в міжряддях грунту.
Глибоке розпушування провадять долотами (по три на кожне міжряддя) (Колг. Укр., 5, 1959, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- долото — долото́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири долота́ Орфографічний словник української мови
- долото — Долото — drilling bit, bore bit — *Bohrmeißel, Meißel – 1) Осн. елемент бурового інструмента для механіч. руйнування г.п. при ударно-канатному і шарошковому бурінні свердловини. За призначенням розрізнюють 3 класи... Гірничий енциклопедичний словник
- долото — -а, с. 1》 Інструмент для видовбування отворів, заглиблень і т. ін. 2》 Різальна частина культиватора для прополювання і розпушування в міжряддях ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- долото — ДОЛОТО́ (інструмент для видовбування отворів, заглиблень тощо), СТАМЕ́СКА, ВИДО́ВБУВАЧ, СКАРПЕ́ЛЬ (каменярський інструмент). Біля ескіза лежала невеличка колода з грушини й багато різьбярських долот (М. Словник синонімів української мови
- долото — Долото́, -та́, -ту́; доло́та, долі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- долото — Долото, -та с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. ум. долітце. Шух. І. 277, 284. Словник української мови Грінченка