долото

ДОЛОТО́ (інструмент для видовбування отворів, заглиблень тощо), СТАМЕ́СКА, ВИДО́ВБУВАЧ, СКАРПЕ́ЛЬ (каменярський інструмент). Біля ескіза лежала невеличка колода з грушини й багато різьбярських долот (М. Томчаній); Його зволожені міцні руки немовби прилипли до молотка й стамески на довгі дні й короткі літні ночі (В. Логвиненко); Шпунт і скарпель у руках дзвеніли, Іскри летіли йому з-під рук (Я. Шпорта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долото — долото́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири долота́ Орфографічний словник української мови
  2. долото — Долото — drilling bit, bore bit — *Bohrmeißel, Meißel – 1) Осн. елемент бурового інструмента для механіч. руйнування г.п. при ударно-канатному і шарошковому бурінні свердловини. За призначенням розрізнюють 3 класи... Гірничий енциклопедичний словник
  3. долото — -а, с. 1》 Інструмент для видовбування отворів, заглиблень і т. ін. 2》 Різальна частина культиватора для прополювання і розпушування в міжряддях ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. долото — Долото́, -та́, -ту́; доло́та, долі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. долото — ДОЛОТО́, а́, с. 1. Інструмент для видовбування отворів, заглиблень і т. ін. Десь в льохах познаходили здорові кам’яні плити, де були видовбані долотом слова про давні дії царства (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. долото — Долото, -та с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. ум. долітце. Шух. І. 277, 284. Словник української мови Грінченка