1. Словник української мови в 11 томах

долі

ДО́ЛІ, присл.

1. Внизу.

Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють, А долі сивий наш козак Дніпро з лугами виграває (Шевч., II, 1953, 24);

Вгорі темне, непривітне небо, долі — холодна, мокра земля і більше нічого… (Коцюб., І, 1955, 96);

// На землі; на долівці.

Садочки голі; Килимом сніг Послався долі, Усюди ліг (Граб., І, 1959, 287);

Вона сіла долі, поставила в колінах горщик (Н.-Лев., II, 1956, 324);

Долі, в кутку біля діжки, Впала Параска й лежить (Перв., II, 1958, 239).

2. Вниз.

Пішли ми з татом долі загородою над Дністер (Фр., І, 1955, 69);

Маруся спустила очі долі й зачервонілась, як маків цвіт (Григ., Вибр., 1959, 33);

// Додолу, на землю, на долівку.

Перекинула [Катерина] навіть якийсь посуд, глечик, мабуть, — він покотився, впав долі і розбився (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 73);

Гречка не вдержав [Вакули] — і Вакула брякнув долі (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 574).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долі — до́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. долі — присл. 1. (де). Унизу; на землі, на долівці. Сливи навалюють купами долі (І.Нечуй-Левицький); Зорі тихо тремтять угорі і долі (М.Коцюбинський). 2. (куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Літературне слововживання
  3. долі — пр., (де) внизу, на землі, на долівці, г. вдолині <�в долині>, надолині <�на долині>; (куди) униз, додолу, на землю, на долівку, г. надолину <�на долину>. Словник синонімів Караванського
  4. долі — I присл. 1》 Внизу. || На землі; на долівці. 2》 Вниз. || Додолу, на землю, на долівку. II невідм., муз. Грузинський, абхазький і аджарський ударний інструмент: двобічний циліндричний барабан з мембранами з баранячої шкіри, що входить до складу різних ансамблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. долі — Грузинський, абхазький і аджарський ударний інструмент з родини мембранофонів, двобічний барабан. Звук видобувається пальцями рук або паличками. Застосовується в ансамблях різного складу. Словник-довідник музичних термінів
  6. долі — див. униз Словник синонімів Вусика
  7. долі — іро́нія до́лі, книжн. Безглуздий, непередбачений, часто небажаний збіг обставин. Хіба ж не іронія долі: в той час, коли маєш досвід, знання, жадання діяльності.., опинитися раптом тут, в тихій заводі (О. Гончар). песту́н (песті́й) до́лі (форту́ни). Фразеологічний словник української мови
  8. долі — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Словник синонімів української мови
  9. долі — До́лі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. долі — Долі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. І. 248. Словник української мови Грінченка