долі

ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Баш); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М. Бажан); Домінік скочив миттю з коня додолу (І. Нечуй-Левицький); Благодатне літо гнуло долу обважніле плодами гілля яблунь і груш (О. Довженко); Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Олянка на яблуні була в цей час.. На Серьожчин крик.. стала похапливо злазити наниз (А. Головко); Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього (Андрія) згори вдолину (М. Коцюбинський).

ВНИЗУ́ (УНИЗУ́) (у нижній частині, нижче чогось), ЗНИ́ЗУ, ДО́ЛІ, ДО́ЛОМ, НАНИЗУ́ розм., СПО́ДОМ розм., ВДОЛИ́НІ (УДОЛИ́НІ) діал., НАДОЛИ́НІ діал.; НАСПО́ДІ (під чимсь). Внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар); Сонце вже піднялось геть-то, так дим унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок (П. Куліш); Весною вони (гаї) довго не розвивалися — були голі зверху і знизу (М. Стельмах); Вгорі темне, непривітне небо, долі — холодна, мокра земля (М. Коцюбинський); Він (аркуш паперу) чистий, тільки долом підпис управителя та інших учителів (Уляна Кравченко); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І. Нечуй-Левицький); В недалекім лісі сподом усе забілілося від дикого часнику, що власне починав уже відцвітати (І. Франко); Мешкаємо на різних поверхах (хтось нагорі, а господар вдолині) (Леся Українка); Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долі — до́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. долі — присл. 1. (де). Унизу; на землі, на долівці. Сливи навалюють купами долі (І.Нечуй-Левицький); Зорі тихо тремтять угорі і долі (М.Коцюбинський). 2. (куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Літературне слововживання
  3. долі — пр., (де) внизу, на землі, на долівці, г. вдолині <�в долині>, надолині <�на долині>; (куди) униз, додолу, на землю, на долівку, г. надолину <�на долину>. Словник синонімів Караванського
  4. долі — I присл. 1》 Внизу. || На землі; на долівці. 2》 Вниз. || Додолу, на землю, на долівку. II невідм., муз. Грузинський, абхазький і аджарський ударний інструмент: двобічний циліндричний барабан з мембранами з баранячої шкіри, що входить до складу різних ансамблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. долі — Грузинський, абхазький і аджарський ударний інструмент з родини мембранофонів, двобічний барабан. Звук видобувається пальцями рук або паличками. Застосовується в ансамблях різного складу. Словник-довідник музичних термінів
  6. долі — див. униз Словник синонімів Вусика
  7. долі — іро́нія до́лі, книжн. Безглуздий, непередбачений, часто небажаний збіг обставин. Хіба ж не іронія долі: в той час, коли маєш досвід, знання, жадання діяльності.., опинитися раптом тут, в тихій заводі (О. Гончар). песту́н (песті́й) до́лі (форту́ни). Фразеологічний словник української мови
  8. долі — До́лі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. долі — ДО́ЛІ, присл. 1. Внизу. Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють, А долі сивий наш козак Дніпро з лугами виграває (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. долі — Долі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. І. 248. Словник української мови Грінченка