1. Словник української мови в 11 томах

долічуватися

ДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., перев. із запереч. н е. Лічачи, знаходити, виявляти те, що повинно бути.

Сьогодні, як і перш, він лічив, рівняв рахунок до рахунку, але ні до чого не міг долічитися (Гр., II, 1963, 92);

Сама [Христя] Остапа квапила старостів швидше слати, щоб уже й не чіплявся ніхто. Та й тягти далі вже ніяк: баби, звісно які — долічаться — і так уже сорому не минути (Головко, II, 1957, 399).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долічуватися — долі́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. долічуватися — -уюся, -уєшся, недок., долічитися, -лічуся, -лічишся, док., перев. із запереч. не. Лічачи, знаходити, виявляти те, що повинно бути. Великий тлумачний словник сучасної мови