домацуватися

ДОМА́ЦУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОМА́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Мацаючи, знаходити, відчувати, пізнавати що-небудь.

Півтораметровий прут потонув у восковій масі увесь, і Герман силкувався ввіпхати за ним ще й свою руку аж до ліктя, але твердої глинки.. годі було домацатися (Фр., VIII, 1952, 410).

2. Добиратися, доходити до чого-небудь наосліп.

Юзько домацався до вказаного місця й засвітив світло (Коб., III, 1956, 496);

Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навдогад до лав і, посідавши, зашелестіли махоркою (Козл., Пов. і опов., 1949, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домацуватися — дома́цуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. домацуватися — -уюся, -уєшся, недок., домацатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Мацаючи, знаходити, відчувати, пізнавати що-небудь. 2》 Добиратися, доходити до чого-небудь наосліп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домацуватися — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. домацуватися — Домацуватися, -цуюся, -єшся сов. в. домацатися, -цаюся, -єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у. Словник української мови Грінченка