1. Словник української мови в 11 томах

домислюватися

ДОМИ́СЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОМИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Міркуючи, доходити до правильної думки; додумуватися.

[Степан:] Одна тільки мрія, що від тебе буде рятунок: як і що — я не домислювався (Стар., Вибр., 1959, 368);

Я міркував — чи домислиться він, куди ми йдемо (Досв., Вибр., 1959, 26);

Жінка зашарілась: певне, вона домислилась, що цей пасажир міг зрозуміти їхню розмову (Панч, Синів.., 1959, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домислюватися — доми́слюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. домислюватися — див. ДОГАДУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. домислюватися — -ююся, -юєшся, недок., домислитися, -люся, -лишся, док., розм. Міркуючи, доходити до правильної думки; додумуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домислюватися — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  5. домислюватися — Доми́слюватися, -слююся, -люєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. домислюватися — Домислюватися, -слююся, -єшся и домислятися, -ляюся, -єшся сов. в. домислитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Г. Барв. 234. Усяке зараз домислилось, куди вони простують. К. ЧР. 3. Словник української мови Грінченка