домочадці
ДОМОЧА́ДЦІ, ів, мн. (рідко одн. домоча́дець, дця, ч.), книжн., заст. Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.
Він гірко й страшно ридав самотою, рукою тамуючи ридання, щоб не прокинулись поснулі домочадці (Довж., І, 1958, 455).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домочадці — -ів, мн. (рідко одн. домочадець, -дця, ч.), книжн., заст. Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів. Великий тлумачний словник сучасної мови