домочадці
домоча́дці
-ів, мн. (рідко одн. домочадець, -дця, ч.), книжн., заст.
Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домочадці — ДОМОЧА́ДЦІ, ів, мн. (рідко одн. домоча́дець, дця, ч.), книжн., заст. Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів. Він гірко й страшно ридав самотою, рукою тамуючи ридання, щоб не прокинулись поснулі домочадці (Довж., І, 1958, 455). Словник української мови в 11 томах