домробітниця
ДОМРОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жінка, що обслуговує по найму господарство однієї особи або якої-небудь родини; домашня робітниця.
— Це у мене домробітниця, приходить удень, порядкує, — таємниче шепнув він (Хижняк, Невгамовна, 1961, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домробітниця — домробітни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- домробітниця — -і, ж. Жінка, найнята для ведення господарства та виконання домашньої роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови