домробітниця

домробітни́ця

-і, ж.

Жінка, найнята для ведення господарства та виконання домашньої роботи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домробітниця — домробітни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. домробітниця — ДОМРОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жінка, що обслуговує по найму господарство однієї особи або якої-небудь родини; домашня робітниця. — Це у мене домробітниця, приходить удень, порядкує, — таємниче шепнув він (Хижняк, Невгамовна, 1961, 75). Словник української мови в 11 томах