1. Словник української мови в 11 томах

домірковувати

ДОМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що обду́мувати.

Біля коня ще мить постояв [Наливайко], домірковував (Ле, Наливайко, 1957, 148);

— За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (Досв., Гюлле, 1961, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домірковувати — домірко́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. домірковувати — -ую, -уєш, недок., доміркувати, -ую, -уєш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що обдумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домірковувати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови