1. Словник української мови в 11 томах

домірковуватися

ДОМІРКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Те саме, що доду́муватися.

Баби.. цілими годинами стовбичили біля колодязів, домірковуючись, чого це Інокентій так суворо стереже свою жінку від чужого ока, і вирішили, що із-за ревнощів (Тют., Вир, 1960, 75);

Гості міркували і не могли доміркуватись, з якої це причини благочинна видала таку багату вечерю (Н.-Лев., IV, 1956, 92);

Отож і доміркувався я до того, що треба нам з Марійкою по різних стежках розходитись (Мур., Бук. повість, 1959, 15).

2. тільки недок. Пас. до домірко́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домірковуватися — домірко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домірковуватися — див. ДОГАДУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. домірковуватися — -уюся, -уєшся, недок., доміркуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Те саме, що додумуватися. 2》 тільки недок. Пас. до домірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домірковуватися — див. думати Словник синонімів Вусика
  5. домірковуватися — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  6. домірковуватися — Домірко́вуватися, -ко́вуюся, -вуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)