1. Словник української мови в 11 томах

домірний

ДОМІ́РНИЙ, а, е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домірний — домі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. домірний — -а, -е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домірний — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Словник синонімів української мови
  4. домірний — Домірний, -а, -е Соразмѣрный. Черк. у. Словник української мови Грінченка