домірний

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Коли Христолобенко говорить, то наша увага мимоволі зосереджується на його обличчі — з правильними рисами, на розумних очах (Є. Гуцало); Пропорційної форми красива чоловіча голова в профіль просто приємно вражала (І. Ле); У навоскованому паркеті відбиваються високі готичні крісла й строгі лінії склепінь (З. Тулуб); Через дуже регулярні, але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа (І. Нечуй-Левицький); Праві очерти лиця мали артистичну тонкість (Олена Пчілка); Профіль був у неї, справді, чисто класичний (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домірний — домі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. домірний — -а, -е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домірний — ДОМІ́РНИЙ, а, е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний. Словник української мови в 11 томах
  4. домірний — Домірний, -а, -е Соразмѣрный. Черк. у. Словник української мови Грінченка