дописемний

ДОПИСЕ́МНИЙ, а, е. Який передував періоду виникнення писемності.

Основним джерелом літератури древньої Русі є дописемна усна творчість східних слов’ян (Іст. УРСР, І, 1953, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дописемний — дописе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дописемний — -а, -е. Який передував періоду виникнення писемності. Великий тлумачний словник сучасної мови