доповнювати

ДОПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ДОПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. Додаючи що-небудь до того, що вже є або відомо, робити його повнішим.

— Я.. Вам сю подію вже розповідав, а тепер доповнюю те, що мені дівчинка сказала (Стеф., III, 1954, 160);

Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками (Коз., Вибр., 1947, 7);

Багатства Уралу, Сибіру, всієї Радянської Країни доповняють багатства Донбасу й Кривого Рога (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 16);

— Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (Коб., III, 1956, 177);

Партизани доповнили їхні [розвідників] дані новими документами (Кучер, Чорноморці, 1956, 431).