1. Словник української мови в 11 томах

допорати

ДОПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.).

Треба ниву допорати (Граб., I, 1959, 523).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допорати — допо́рати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. допорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допорати — Допорати, -раю, -єш сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356. --------------- Допорати, -раю, -єш гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у. Словник української мови Грінченка