допризовний

ДОПРИЗО́ВНИЙ, а, е. Який передує призову на дійсну військову службу.

— Чи не тут [у сім’ї] наші діти починають проходити свою першу допризовну підготовку? (Гончар, І, 1954,162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допризовний — допризо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. допризовний — -а, -е. Який передує призову на дійсну військову службу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допризовний — Допризо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)