допризовний
ДОПРИЗО́ВНИЙ, а, е. Який передує призову на дійсну військову службу.
— Чи не тут [у сім’ї] наші діти починають проходити свою першу допризовну підготовку? (Гончар, І, 1954,162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допризовний — допризо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- допризовний — -а, -е. Який передує призову на дійсну військову службу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- допризовний — Допризо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)