дормез
ДОРМЕ́З, а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі.
Уся місцевість була запруджена візками, дормезами, легкими каретами, трупами людей і коней (Кочура, Зол. грамота, 1960, 395).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дормез — дорме́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дормез — -а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дормез — дорме́з (франц. dormeuse, від dormir – спати) дорожня карета з спальними місцями. Словник іншомовних слів Мельничука