1. Словник української мови в 11 томах

дороблятися

ДОРОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ДОРО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОРОБИ́ТИСЯ, роблю́ся, ро́бишся; мн. доро́бляться; док.

1. до чого. Багато працюючи, доводити себе до неприємних наслідків.

Вона [нужда] нас з своїх лап не пускає, Не дає розігнути й спини:. Вже й тепер доробився до краю, До соснових дощок, до труни! (Стар., Вибр., 1959, 16).

2. діал., чого. Працюючи, набувати, діставати що-небудь.

— Скажіть, чи можна так легко випускати з рук те, чого так тяжко дороблялося? (Коб., II, 1956, 22);

Вони бідували і не могли ніяк доробитися хліба (Фр., І, 1955, 213).

3. тільки недок. Пас. до доробля́ти 1, 3, доро́блювати 1, 3.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дороблятися — доробля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дороблятися — ДОРОБЛЮВАТИСЯ (працею) заробляти, набувати, діставати; (гаразду) пре. док. ДОРОБИТИСЯ, забагатіти. Словник синонімів Караванського
  3. дороблятися — -яюся, -яєшся, дороблюватися, -ююся, -юєшся, недок., доробитися, -роблюся, -робишся; мн. доробляться; док. 1》 до чого. Багато працюючи, доводити себе до неприємних наслідків. 2》 діал., чого. Працюючи, набувати, діставати що-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до доробляти 1), 3), дороблювати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови