доробок
ДОРО́БОК, бку, ч.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь.
Стаття на партійну тему, стаття на промислову тему, дві інформації про підготовку до сівби, замітка про художню самодіяльність — ось і весь доробок за перший місяць роботи молодого кореспондента Кошика (Автом., В. Кошик, 1954, 113);
З доробку львівських радянських композиторів заслуговують на увагу твори М. Колесси, А. Кос-Анатольського, Є. Козака та інших (Мист., 4, 1956, 11);
Ми свідомі того, що наш доробок — це перші внески, щоб сплатити борг трудящим Донбасу (Літ. газ., 24.VІІІ 1950, 1).
2. діал. Заробіток; прибуток.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доробок — доро́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- доробок — Оку. Щось зроблене, створене ким-небудь; переважно вживається в позитивному плані як критерій оцінки зробленого найчастіше зі сл.: літературний, творчий, поетичний, художній, науковий. Літературне слововживання
- доробок — ДОРІБОК (автора) творча спадщина, твори, написане ким; (театру) репертуар; (композитора) створене ким; З. заробіток, прибуток. Словник синонімів Караванського
- доробок — [доробок] -бку, м. (ў) -бку, мн. -бкие, -бк'іў Орфоепічний словник української мови
- доробок — -бку, ч. 1》 Те, що зроблене, створене ким-небудь. Творчий доробок — сукупність книжок, картин, наукових праць та ін. творів, створених за життя письменника, художника, науковця та ін. 2》 діал. Заробіток; прибуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доробок — ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. Словник синонімів української мови