дорого

ДОРО́ГО; вищ. ст. дорожче. Присл. до дорогий 1.

Вона була сердита, що так дорого досталася їй свита (Панас Мирний, II, 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорого — до́рого прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дорого — Присл. до дорогий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови