дорогувато
ДОРОГУВА́ТО. Присл. до дорогува́тий.
— Перемога цілковита. Хоч і коштувала вона мені дорогувато (Шовк., Інженери, 1956, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорогувато — дорогува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дорогувато — Присл. до дорогуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови