дорожнеча
ДОРОЖНЕ́ЧА, і, ж. Високий рівень цін.
Невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., Вибр., 1956, 381);
В країні панувала ще дорожнеча, труднощі з постачанням (Сенч., Опов., 1959, 110);
// чого, на що. Висока ціна на що-небудь.
Відомо, що в дореволюційній Росії мінеральні добрива через їх до— рожнечу були неприступні селянському господарству (Наука.., 7, 1956, 25);
Просто з казарми він пішов дещо купити на гостинець додому. Всю Миколаївську вулицю пройшов, аж до собору, але путящого нічого не купив: дорожнеча така на все (Головко, II, 1957, 450).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорожнеча — дорожне́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дорожнеча — -і, ж. Високий рівень цін. || чого, на що. Висока ціна на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорожнеча — Дорожне́ча, -чі, -чі; -чею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дорожнеча — Дорожнета, -ти, дорожнеча, -чі ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся. Харьк. Словник української мови Грінченка