дорівнюватися

ДОРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОРІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Бути, ставати рівним з ким-, чим-небудь; намагатися стати рівним з кимось, з чимось.

До лав Богунського та інших полків невпинно йшло поповнення. Роти полку дорівнювались тепер по кількості батальйонам, батальйони — полкам (Скл., Легенд. начдив, 1957, 54);

Гордо, пишно, променисте Золотії світять зорі, Та не може дорівнятись Ні одна з них Ізідорі! (Л. Укр,, І, 1951, 372);

У комедії [«Мартин Боруля»] показано прагнення сільської буржуазії дорівнятися до панівної верхівки дворянсько-поміщицьких кіл (Укр. літ., 9, 1957, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорівнюватися — дорі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дорівнюватися — -ююся, -юєшся, недок., дорівнятися, -яюся, -яєшся, док. Бути, ставати рівним із ким-, чим-небудь; намагатися стати рівним із кимось, чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови