дорівнювати
ДОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ДОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., до кого — чого. Ставити в один ряд з ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості, достоїнства з кимось, з чимось.
— Що?! Так ти мене до Сагайдака дорівнюєш, дурню нещасний?! Тьху, аж слухати гидко! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 430);
Нема гуку, до якого можна дорівняти сей поклик.., але хто чув, то певне не забуде (Л. Укр., III, 1952, 558).
ДОРІ́ВНЮВАТИ², ює, недок., чому. Бути рівним, величиною відповідати чому-небудь.
Двадцять першого березня день дорівнює ночі (Коп., Як вони.., 1961, 26);
Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (Алг., І, 1956, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорівнювати — дорі́внювати 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорі́внювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь Орфографічний словник української мови
- дорівнювати — (до кого) прирівнювати, рівняти <�ототожнювати> з; (чому) бути рівним. Словник синонімів Караванського
- дорівнювати — [доур’іўн'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- дорівнювати — «Два та один рівняється трьом», — помилково кажуть інколи, забуваючи, що дієслово рівнятись Має в українській мові інше значення, ніж те, що йому в Цій фразі надають. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- дорівнювати — I -юю, -юєш, недок., дорівняти, -яю, -яєш, док., перех., до кого – чого. Ставити в один ряд із ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості і т. ін. з кимось, із чимось. II -ює, недок., чому. Бути рівним, величиною відповідати чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорівнювати — ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити... Словник синонімів української мови